"БІСЕРОПЛЕТІННЯ"

  У Чехію (Богемія) техніка виготовлення бісеру прийшла із сусідніхкраїн, але незабаром в Чехії навчилися варити скло, яке за своєючистотою, прозорістю, блиском і твердістю перевершувало всіраніше відомі вироби зі скла. Склороби Богемії створили свою технологію. До складу скла вони ввели замість соди деревну золу – поташ. Звідси і пішла назва «лісове скло». Особливою популярністю чеське скло користувалося наприкінці ХVІІ – початку ХVІІІ в. Тут виготовляли штучні дорогоцінні камені для вишивання, кришталевий і скляний бісер і стеклярус.

  Найбільшого розвитку виготовлення виробів із бісеру набуло у Венеції у Х ст. Секрет виробництва тут прирівнювався до державної таємниці. За її розкриття, скляні майстри засуджувалися до смертної кари. У 1221 році виробництво скла перемістилося з міста Венеція на острів Мурано. Виготовлення скла стало дуже почесною та не кропіткою працею. Дочкам муранських майстрів було дозволено вийти заміж за аристократію, а їхні діти визнавалися як особи шляхетнго походження. Проте вже з кінця XIII століття венеціанська монополія з виготовлення скла почала розпадатися, схоже на те, як це сталося з "Бітлз". Багато майстрів роз’їхалися по різним італійським містам та відкрили свої майстерні по виготовленню бісеру та стеклярусу. У XV столітті такі майстерні вже з'являються у Німеччині та Франції.